Старший тренер ДЮСШ «Арсенал» підбив підсумки першої частини сезону, оцінив успіхи та досягнення «канонірів», а також охрестив цілі та завдання на зимовий етап підготовки та другу частину поточного сезону.
- Як ви оцінюєте дебют «Арсеналу» в Еліт-лізі?
- Якщо відштовхуватись від минулого року, то варто сказати, що у цих змаганнях набагато цікавіше грати, ніж у Вищій лізі ДЮФЛ. Усі тренери це підтверджують. Рівень значно вищий, у цьому конкурентному середовищі хлопці швидше прогресують. Та й протистояти таким командам цікавіше.
Якщо оцінювати результат, то не можна не згадати, що влітку ми втратили весь 2006 рік. Нас дуже сильно підвели, добре, що ми взагалі зуміли виставити команду та оперативно вирішити цю проблему. Ми могли б навіть у Вищій лізі не стартувати, довелося б грати у першій лізі. Це вплинуло на розподіл місць у клубному заліку, адже команда 2006 року народження у нас була боєздатною, минулого сезону брала участь у фінальній частині Вищої ліги ДЮФЛ. Якби хлопці та їх тренер нас не підвели, то ми вирішили б локальне завдання у загальному заліку та потрапили б до першої трійки своєї групи.
Але маємо те, що маємо. Якщо оцінювати загальний виступ, то могли б виступити краще. Але ми об'єктивно розуміємо, що не можемо зараз вимагати чогось від того самого 2006 року. Треба віддати належне Андрію Заболотному та його помічникам, вони взялися до роботи, що могли, те й робили. Намагалася грати у футбол команда U-14, але не вистачило стабільності.
Зараз ми підіб'ємо підсумки, визначимо свої слабкі місця за всіма віковими категоріями та проведемо селекційну роботу. Готуватимемося до весняної частини сезону, щоб вирішити завдання збереження прописки в Еліт-лізі. Це важливо для розвитку нашого клубу та розвитку футболістів. У цьому турнірі зовсім інший рівень.
- Чого вдалося досягти за ці півроку? Які позитивні моменти ви відзначили б?
- Насамперед у нас є прогрес у плані інфраструктури. Потрібно віддати належне нашому директору ДЮСШ «Арсенал», а також людям, які йому допомагають. Наше керівництво робить все, аби ми розвивалися. Зараз потихеньку втілюється у життя великий інфраструктурний проект із новою базою для «Арсеналу».
Крім того, керівництво робить все, щоб команди відчували себе комфортно: вирішуються питання з виїзними матчами, ми добре одягнені, тренуємось у різних локаціях Києва на добрих полях. Дуже багато робиться. Ми бачимо дуже велике бажання керівництва, насамперед Сергія Кучеренка.
«Арсенал» тепер має свій офіс, де ми можемо зібратися, попрацювати, провести теоретичне заняття з футболістами. Працюють різні відділи в клубі. Все в одному місці.
Я дуже сподіваюся, що наступного року ми отримаємо власне поле, що дозволить нам займатися набором маленьких дітей. Практика демонструє, що без цього конкурувати на рівні академій дуже складно. Хочеться, щоб намічені плани хоч і маленькими кроками, але в результаті були реалізовані. У майбутнє ми дивимося з оптимізмом.
- Як столичних дітей приваблювати займатися футболом саме в «Арсеналі»?
- Якщо нам вдасться реалізувати задумане, і ми отримаємо базу в Гідропарку, то завдяки цьому будемо попереду конкурентів. Це практично центр міста, є метро, чудове розташування. Тим більше, це курортна зона – поряд річка, ліс, пісок. Можна поєднувати заняття спортом та оздоровлення. Ми також хочемо побудувати інфраструктуру, яка дозволить батькам приємно проводити час, поки діти тренуються.
Крім того, ми граємо в Еліт-лізі, на очах у топових клубів України. Це завжди виграшна позиція. Ми маємо сучасний, прогресивний клуб. Ми робимо все, щоб дитина мала інтерес до футболу. Щоб хлопчик із гарним настроєм йшов із тренування, і йому хотілося повертатися.
– Формат Еліт-ліги багато обговорювали і навіть критикували. Як би ви оцінили його, вже провівши половину сезону?
– Мене більше цікавить спортивна сторона. Нам ні з ким не було легко, при цьому я можу з упевненістю сказати, що всім нашим суперникам з нами легко теж не було. Але в останніх трьох турах на перший план виходили не лише спортивні чинники, а й інші.
У нас є короткий чемпіонат, немає часу на розгойдування. Тут кожна гра важлива, і якщо в дитячому футболі втручаються потойбічні сили, це його не прикрашає. На мій погляд, за формату з десятьма командами було б краще.
Звичайно, можна щось змінити, але ми не знаємо, чи це буде краще, з урахуванням тривалих роз'їздів. Насамперед, хотілося б, щоб кожен тренер думав про спортивну складову, наголошував на підготовці футболістів. Це наше головне завдання.
- За ці півроку хтось із хлопців встиг проявити себе та зацікавити інші академії?
- Так, адже ми робимо акцент на вихованні футболістів, насамперед. Інтерес до хлопців 2005 року народження є з боку топових академій. Напевно, це важливіший аспект, ніж результат. На випуску вони повинні мати баги технічних навичок і тих знань, які допоможуть їм заграти на професійному рівні.
Як і у загальноосвітній школі, у футболіста на випуску має бути свій багаж знань - вміння обіграти, відібрати м'яч, віддати передачу, пробити по воротах. Навіть якщо людина не потрапить у професійний футбол, можна заграти у чемпіонаті області чи пляжному футболі, де також платять гроші. Хочу, щоб після випуску хлопці знайшли себе, могли заробити за рахунок футболу, а час в академії не було витрачено даремно.
- Які клуби цікавляться нашими хлoпцями?
- Якщо говорити про команду U-17, то це академія «Руху», харківський «Металіст», інші академії. Хтось виходить на мене, хтось на керівництво «Арсеналу». Дехто взагалі не контактує з клубом чи тренером, а намагається піти в обхід і дзвонить батькам, що не дуже гарно.
Також хлопцями 2007 року цікавився «Металіст» та «Рух». Ми розуміємо, що наші найкращі вихованці мають отримувати шанси розвиватися далі. Чи готові співпрацювати з іншими академіями, але в правовому руслі, цивілізовано.
Якщо нашими вихованцями вже зараз цікавляться інші клуби, то це означає, що ми рухаємось у правильному напрямку. Впевнений, якби команда 2006 року народження не пішла б у «Колос» усім складом, то й до них сьогодні був би інтерес.