Австралійський «канонір»: історія вболівальника «Арсеналу», який живе в Австралії

Футбол - гра, яка охоплює всю нашу планету. І у неї зовсім немає меж. Для грандів, на кшталт «Манчестер Юнайтед», «Баварії» або київського «Динамо», в порядку речей мати свої фан-клуби на всіх континентах. Маленькі клуби подібної підтримкою похвалитися не можуть, але у київського «Арсеналу», виявляється, є уболівальник в Австралії. Його звуть Петер Фахі і він пристрасно стежить за життям «канонірів».

В інтерв'ю прес-службі «Арсеналу» Петер розповів про свою любов до «зброярів», подорож до Києва, розвитку футболу в Австралії та свої мрії.

- Було несподівано дізнатися, що у «Арсеналу» є шанувальники в Австралії. Як і коли з'явилися ваші симпатії до київських «канонірів»?

- У серпні-вересні 2018 го року я відпочивав в Києві. Під час прогулянки по красивих парках та скверах столиці натрапив на стадіон «Динамо» імені Валерія Лобановського. Захотів дізнатися, чи зможу я подивитися там гру. Переглядаючи розклад матчів української Прем'єр-ліги, я був приємно здивований, що на стадіоні «Динамо» грає не однойменний клуб, а «Арсенал». Я забронював квиток на матч проти «Зорі» і з нетерпінням чекав матчу. З тих пір я стежу за «Арсеналом». Мене не збентежило навіть розформування команди і переформатування клубу в молодіжну Академію.

В умовах, коли світ став набагато ближче завдяки подорожам по повітрю і інтернету, стежити за клубами з інших країн та ліг набагато простіше, ніж, скажімо, 20-30 років тому. Я фанат футболу і люблю гру. Люблю, як в неї грають однаково і по-різному, в різних країнах і лігах. Я фанат «Манчестер Юнайтед». Це мій перший клуб, і я стежив за ними протягом 35 років. Але у мене також є клуби, яким я симпатизую. Наприклад, в Лізі 1 у Франції я стежу за «Страсбургом», в Бельгії - це «Стандард» Льєж і т.д. В Україні моїм улюбленим клубом став «Арсенал». Я хотів би думати, що тут, в Австралії, більше шанувальників київського «Арсеналу». Можливо, в майбутньому мені доведеться відкрити фан-сторінку в Facebook або Instagram і подивитися, наскільки це приверне увагу футбольних фанатів.

- Які враження залишилися від того матчу?

- Прекрасні! На жаль, «Арсенал» програв «Зорі» з рахунком 0:5. На стадіон я потрапив досить рано, тому що не знав, чого очікувати. Я був схвильований, м'яко кажучи, тому що це був мій перший похід на стадіон в Європі. Звичайно, результат трохи розчарував, але, знову ж таки, я розумів, яку позицію в лізі займав тоді «Арсенал». На трибунах тоді зібралося трохи більше двох тисяч глядачів, а у мене була можливість спостерігати за грою з центральної трибуни з чудовим краєвидом на поле. Я також був здивований, дізнавшись після матчу, що команду очолював легендарний італієць Фабріціо Раванеллі.

- Хто був вашим улюбленим гравцем минулого сезону?

- У минулому сезоні я стежив за декількома гравцями в складі. Звичайно, капітан Сергій Вакуленко був одним з таких гравців. Капітан багато говорить про команду, в якій він знаходився. Я також стежив за Владиславом Алексєєвим і нашими воротарями, тому що і сам був воротарем.

- Ви граєте у футбольний менеджер за «Арсенал». Які успіхи «артилеристів» під вашим керівництвом?

- Ми почали з Першої ліги і змогли підвищитися в класі в першому ж сезоні. У нас проблеми з «Динамо» і «Шахтарем» в третьому сезоні, але я сподіваюся, що трансферне вікно допоможе нам придбати деяких молодих гравців і додасть трохи досвіду, бажано не в оренду. На відміну від реального життя, наш капітан Сергій Вакуленко досі в команді. У нас з ним відмінний зв'язок і він як і раніше лідер колективу. Було б здорово коли-небудь зустрітися з ним в Києві і перекинутися парою слів.

- Знаєте, які зміни відбулися в «Арсеналі» влітку?

- Так, я стежу за життям клубу через Instagram. Завжди цікавлюся, як виступають молодіжні команда на європейських турнірах і в матчах ДЮФЛ. Я був би дуже радий, якби «Арсенал» повернувся на професійний рівень і знову радував своєю грою!

- Чи є футбол спортом номер один в Австралії?

- Футбол - це спорт номер один в аспекті участі австралійців у всіх форматах гри, від низового рівня до професійної ліги (Hyundai A-League). Але, на жаль, це не спорт номер один щодо телебачення, доходів і ЗМІ. Південна половина Австралії пристрасно стежить за австралійським футболом, в той час як північні штати ставлять на перше місце регбі. Австралійська федерація футболу (FFA) і створення A-League продемонстрували зростання футболу у всіх штатах, але все ще повинні захопити більшу частину ринку.

- Ви сам коли-небудь грали в футбол?

- Я почав грати в футбол у віці 8 років, коли жив в Малайзії. Я починав захисником, а потім перейшов на позицію воротаря, коли мені було 11 років. Я грав за свою школу, Міжнародну школу Куала-Лумпура в молодших класах середньої школи і старших класах середньої школи. Я став першим номером команди на кожному рівні і був частиною команд, які в юні роки грали в Індонезії, проти інших міжнародних шкіл в Південно-Східній і Східній Азії.

Через серйозну травму коліна відразу після 18 років мої футбольні дні закінчилися. Пізніше я повернувся в футбол в якості тренера, працював у місцевому клубі тренуючи їх резервну команду, а також жіночу і ряд молодіжних команд.

- А як щодо молодіжного футболу в Австралії?

- Коріння футболу зміцнилися не тільки у великих містах Австраллі, але і в сільських районах. Тут дуже розвинений молодіжний футбол. У нас розробляються і формуються молодіжні системи відповідно до рекомендацій FFA за зразком успішної голландської системи виховання футболістів.

- Яка у вас футбольна мрія?

- Коли я був молодший, мріяв грати в «Манчестер Юнайтед». Незабаром після того, як я дізнався, що мені не вистачає росту, щоб бути професійним голкіпером, я подумав, що шлях тренера буде відмінним кроком. Я хотів би тренувати професійно, і молодіжний футбол - це теж шлях розвитку. Але я більше реаліст, коли справа доходить до моїх мрій. Я б не хотів більше бути частиною професійної футбольної команди, практично в будь-якій якості. Але мені б хотілося знову приїхати до Києва на матч «Арсеналу»! Up the Gunners!